Не обижая русскоязычных байкпостовцев, все же представляю вам творчество моего товарища PHARATRATUS , на украинском языке, конечно же, посвященную мото теме. Так как большинство слов похожи в рус. и укр. языках, то, думаю, русскоговорящие ребята поймут, о чем тут. Итак…

Про неї…

Справжня мрія світить, лиш на мене з п’яну,
Тягне мене в далі, що ж із цим робить?
Сяду я на мотик, посаджу кохану,
В далечінь сувору, аж в степу курить…

Був би я самотній – не було б цікаво…
Я і мотоцикл – вже не те кіно,
Хоч і заморившись, не пинявсь б на каву,
в Ялті романтичній, не хильнуть вино…

Будь ти на «Харлеї», чи на «Сутенері»,
взяв «Планету» ржаву – ціль завжди одна…
Побратима — дівку, віднайти б кохану,
з нею щоб дороги випити до дна…

Спину зігріває, мов землю пшениця,
Міцно обіймає, як добавиш газ,
Ця крута дівчина – байкер-нажопниця,
В когось — другий номер, в мене — бізнес клас!!!

Радісні моменти, різні краєвиди,
Ті дощі в дорозі, град або туман,
Все, що пережив ти, разом з мотоциклом,
Вкрило її вдосталь, змучив її стан…

Отже, перед тим, як дівці дорікнути
на кошмарний вигляд, на потікшу туш,
глянь у відзеркалля, ти не довбонутий?
Сам же виглядаєш, як болотний вуж…

А повзеш в потоці, чи женеш мов JET ти,
головне довіку мусиш памятать,
дівчина позаду – не «DANLOP» покришка,
в разі деформацій мусиш в жони взять!!!